День української хустки
На ній – і гроно, і пелюстка,
І небо, й радуги на ній…
Мов берегиня вроди, хустка
Здавен у нашій стороні.
То - нареченим на щастя,
То на добро матерям,
Вічний дарунок – хустина квітчаста
Знана стежкам і вітрам.
Веселі ви чи сумовиті
На схилах Ворскли чи Дінця, -
Нема таких жінок у світі,
Котрим вона не до лиця.
Мов помолодшала мати,
Гарна й сестра дорога.
Роси в хустині, немов діаманти,
Зорі й квітки в берегах.
Ой, ті луги та бережечки,
Які вгорі, такі внизу…
На щастя й радість – два ріжечки,
А два – на смуток і сльозу.
Сонцю й роботі найближча
Подруга днів осяйна.
Душу зігріє і зніжить обличчя
Хустка – тернова весна
